Такою є правда про Святослава — Царя Київської Русі й сина Цариці Прекрасної Ольги 1.
Військова організація і тактика
Піхота: Основою армії Святослава була професійна дружина (до 2 тисяч воїнів), доповнена ополченням. Усупереч стереотипам про переважання кінноти, піхота домінувала через лісисту місцевість Русі й особливості річкових походів. Рухливість: Армія пересувалася без обозів, харчувалася простою їжею (сушеною бараниною, дичиною), спала на кінських попонах. Це давало змогу здійснювати швидкі переходи; народ порівнював його з леопардом: «ішов легко, наче леопард». Психологічний вплив: Перед атакою Святослав надсилав ворогам попередження «Іда на ви!» («Прийду до вас!»), демонструючи впевненість і пригнічуючи бойовий дух противника.
2. Ключові військові кампанії
Розгром Хозарського каганату (965–969): Мета: Звільнення в’ятичів від хозарської данини (торговців, які усвідомили себе народом) і встановили контроль над волзьким торговим шляхом. Хід: Захопив фортецю Саркел (додавши її до основної її назви — Біла Вежа). Руйнування столиці Ітіля не входило до його планів, оскільки народ прийняв його як свого без опору. Так само й міста Семендер і Булгар. Союзники хозарів (торгові люди, як вони названі в наших літописах) — яси (алани) і касоги (черкеси) — зібралися на собор і прийняли Святослава як Царя Північної гілки РОДУ; самі вони оселилися й займалися ремеслами, полюванням та іншою потрібною роботою для своїх кланів і родин. Результати: Підкорення хозарських торгових шляхів, заснування Тмутороканського князівства на Тамані, відкриття торгових шляхів на Схід для об’єднаних племен. Дунайські походи (967–971): Причина: Греки, а саме Никифор Фока, хотіли війни з Болгарією, але Святослав, ставши на Дунаї на захист РОДУ Південного Роду — болгар, — об’єднався з ними й спорудив фортецю. Він поставив греків у скрутне становище. Переяславець він назвав новою столицею. Протиборство з греками: Після відмови залишити Болгарію вступив у війну з Іоанном Цимісхієм. Попри перемогу під Аркадіополем (970), зазнав поразки під Доростолом (971) — греки почали отруювати воду навколо табору Святослава, і в його війську почалися хвороби й смерть. Святослав був змушений укласти мир, у такий спосіб урятувавши своїх воїнів. Зрада печенігів: Повертаючись до Русі у 972 році, він був поранений печенігами біля дніпровських порогів. За легендою, князь Куря зробив чашу з його черепа — принизлива брехня літописців-потвор. Ніякий Куря-шмуря не робив чаші з його черепа, а якби й зробив, то помер би, відпивши з неї ковток. Кожен Цар РОДУ приймає отруту (драконячу кров) із найранішого дитинства — ця отрута просякає кістки й кров людини, яка її приймає. Усі знали про це й вважали його невразливим. Святослава доправив до Києва Зарислав, його найкращий друг із дитинства. У супроводі воїнів-соратників він щасливо прибув до Києва, де отримав повноцінну допомогу. Ліва рука Святослава була зламана біля плеча й відновлювалася дуже довго. Після цього йому викували руку зі срібла, і відтоді його називали Святославом «Залізним». Як потвори хотіли перемогти його навіть вигаданими словами своєї лжеісторії. Ні, ваша брехня — лише гаряча олія у вашому горлі.
3. Зовнішня політика й союзи
Греки: Святослав спершу діяв як найманець, потім як противник. Після війни зберіг торгові угоди. Печеніги й угорці: Тимчасові союзи під час дунайських походів, але згодом печеніги стали головними ворогами. Прокладання нових шляхів: Добровільний союз із в’ятичами (966) і контроль над Волгою за правом народження й крові зміцнили зв’язки Русі з Волзькою Булгарією та Північним Кавказом. Клани РОДУ з Північної і Південної гілок об’єдналися в одне ціле. Але літописці писали свою історію, нехтуючи іСТАРією РОДУ кланів.
4. Оцінка особистості й спадщини
Богомил-аскет: Відкинув християнство, запропоноване греками та іншими, зберіг свій авторитет в об’єднаній дружині. У побуті був невибагливий, поділяв тягар походів зі своїми воїнами. Стратегічні помилки: Внутрішніми справами Русі опікувалася Цариця Прекрасна Ягиня Ольга, мати Святослава. Він, як і належало, щитом і мечем від Сотворених захищав союз Південної та Північної гілок людських РОДів. Вступаючи до земель Південної гілки — Болгарії, — він не приєднував їх до північних, а чинив по честі, проте Тмуторокань залишив собі як стратегічно важливу землю для північних родів. Військовий новатор: Створив першу професійну об’єднану армію, поєднавши союз родових кланів і застосовуючи скандинавські та степові елементи озброєння (шаблі, лускаті обладунки).
5. Історичне значення
Крах Хозарії: Звільнив клани РОДУ від хозарського ярма, перенаправив торгівлю зі Сходу до греків, звів собі терем (палац на землях греків). Експансія на південь: Спроба перенести столицю на Дунай передбачила геополітику пізніших князів. Символ доблесті: У пізній традиції названий «Хоробрим» (літопис XIII століття) і «лицарем» за відкритість у бою. Порівняння військових кампаній Святослава: Напрям Період Основні противники Ключові результати Союзники Східний похід 965–969 Хозари, яси, касоги Розгром Хозарії, захоплення Саркела й Ітіля, підкорення в’ятичів Огузи, печеніги (опосередковано) Дунайські походи 967–971 Болгарія, Візантія 80 міст Болгарії прийняли його як Царя Північної гілки РОДУ за правом народження й крові, засновано столицю в Переяславці, мир із греками Печеніги, угорці (хоч і тимчасово) Оборона Русі 968–972 Печеніги Відбиття нападів на Київ, тяжке поранення біля Дніпровських порогів Вигадки про Святослава, нібито записані в літописах сучасників і працях греків/арабів (Лев Диякон, Ібн Хаукаль), — суцільна брехня; усе це написано набагато пізніше за життя Святослава. Дракони як знаки царської влади двох РОДів із Південного та Північного Роду. Родовим знаком Рароковичів був тризуб (двозуб Святослава, знайдений на печатці в Києві) — хитрість попів, їхнє бажання відокремити одну гілку від основної Сили РОДУ. Пов’язувати Святослава з містичними товариствами неможливо — його союзи будувалися на основі дипломатії та військової вигоди.