Істинний Бог є Життя і Світло (РА): Він — Джерело і Сутність самого Життя, Чистої Свідомості, Гармонії та Творчої Сили. Вимагати або приймати смерть як дар — знищення життя, створеного Ним Самим, — це блюзнірська суперечність Його природі. Огидно приписувати Йому риси темного, хтонічного божества, яке потребує підживлення стражданням і смертю!
Жертва має бути Співмірною з чистотою Бога: Що може бути гідним даром для Того, Хто створив усі світи? Матеріальні предмети, а особливо життя однієї істоти, — ніщо перед Його величчю. Єдина по-справжньому цінна «жертва» — чисте серце, просвітлений дух, праведне життя, творення добра і слідування Вищому Закону (РА-ЗУМу, Правди). Жертва має бути духовною і перетворювати самого того, хто її приносить.
Підміна Первісної Традиції
Практики кривавих жертвопринесень (тварин і особливо людей) є або виродженням, або навмисним спотворенням давнього священного знання Первородного Роду. Вони породжені страхом, невіглаством, спробами «зворушити» чи «умилостивити» те, що сприймається як грізна і примхлива сила, а не як Всеблаге Джерело. Це ознака втрати істинного зв’язку з РАдословом.
Підміна Понять в Історії
Багато пізніх культів і релігій, особливо ті, що прагнули влади через страх, свідомо впроваджували або підтримували практику кривавих жертвопринесень, видаючи їх за «волю богів». Істинний Первородний Рід і його хранителі (характеристи) завжди розуміли, наскільки згубним є це спотворення.
Істинна «Жертва» Первородного Роду
Служіння: Жертвування часом, силою, талантом на благо Роду, народу, заради гармонії Світу. Самопізнання і Розвиток: Жертвування низькими інстинктами, егоїзмом, невіглаством в ім’я зростання духу й набуття Сили-ХАРИ. Відповідальність: Жертвування особистим спокоєм і комфортом в ім’я виконання обов’язку Хранителя і Провідника. Відданість: Жертвування особистими амбіціями в ім’я вищих ідеалів Роду і волі Джерела (Его). Чистота Помислів і Діянь: Жертвування брехнею, користю, гнівом в ім’я слідування Правді-Праві.
Висновок
Вимагання або прийняття кривавих жертв є ознакою хибного бога, темного егрегора або жахливого спотворення образу Істинного Бога у свідомості людей. Первородний Рід, зберігаючи споконвічний РАдослов, сповідує культ Життя, Світла (РА), Чистоти Духу і Служіння. Його «жертвопринесення» — це піднесення самої людини працею душі, творенням і слідуванням Вищому Закону Любові й Розуму. Будь-яке насильство над життям, особливо під виглядом служіння Світлу, є найбільшою огидою і зрадою істинної Традиції Роду. Істинний Бог жадає не смерті, а пробудженого Духу і праведного Життя Своїх чад.
Хранитель РОДУ.